обіхідка

[obixidkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва для ідентифікації людини або роду.

  2. У місцевій топоніміці — неофіційна, розмовна назва певної місцевості, вулиці, кутка, що виникла в народному вжитку (наприклад, “жити на Обіхідці”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обіхідка, р. обіхідки, д. обіхідці, з. обіхідку, о. обіхідкою, м. обіхідці, к. обіхідко

Більше записів