Словник Української Мови
Буква
1. Пройти, проїхати або пропливти навколо чогось, оминаючи з боку; обійти.
2. Рухаючись по колу або дузі, опинитися позаду когось, чогось, випередивши; обійти, випередити.
3. Перен. Уникнути чогось, не допустити настання чогось; подолати перешкоду шляхом обережних дій або хитрість.
Приклад 1:
Він же близько 600 р. до н. е. велів хоробрим фінікійським мореплавцям обігнути Африканський континент, на що вони затратили два роки. Пожвавішав і внутрішній ринок у Єгипті, причому найбільший інтерес до торговельної діяльності виявляли храми, земельні латифундисти, малоазійські та грецькі купці, що поселилися в цій країні.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”