обіг

1. Дія за значенням дієслова обігати; пересування, переміщення кого-, чого-небудь певним маршрутом або в певному просторі.

2. Постійне функціонування, використання чого-небудь у суспільному, господарському житті; система розповсюдження, обміну товарів, цінних паперів, грошей тощо.

3. Повний цикл руху, обертання чого-небудь навколо своєї осі або по певній траєкторії.

4. У мовознавстві — вживання, функціонування мовних одиниць (слів, виразів) у мовленні.

5. У бухгалтерії — сума дебетових або кредитових записів за певний період.

Приклади:

Приклад 1:
Я мушу зупинитися на цьому епізоді докладніше через те, що в обіг запущено десятки, коли не сотні, спекуляцій з його приводу. Особливо багато галасу даремно навколо тих двох трупів у фіналі цієї історії.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
За таких обставин виявити якусь досить доказову генеалогію студі- йованих у цій монографії текстів можна буде тільки після того, як у на- уковий обіг буде введено хоча б кілька десятків різних житій того часу. Зважаючи на популярність цієї теми й інтерес до української історіогра- фії у Московії, яка значно краще зберегла свої книжкові скарби, зва- жаючи на систематичне вивезення до імперських центрів українських пам’яток у XIX–XX ст., ми ще маємо надію знайти їх там, можливо, й у більшій кількості, ніж у власних книгозбірнях.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Поява таких інновацій призводить до зміни пануючої технологічної парадигми, виникненню і зростанню нових гаФ лузей матеріального виробництва, залученню в господарський обіг нових ресурсів, швидкому формуванню нової інфраструкФ тури і, як наслідок, до прискорення суспільного розвитку. Найбільш розповсюджений і науково визнаний термін “постіндустріальне суспільство” (postindustrial society) був введений американським соціологом Д. Белом в 1959 році (хоч Д. Бел визнає, що до нього цей термін було вжито америФ 52 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓканським соціологом Д. Рісменом в 1958 році в назві його статті “Дозвілля та робота в постіндустріальному суспільстві”) [12].
— Котляревський Іван, “Енеїда”