обі

1. (від лат. obiit — помер) Традиційний початок надгробного напису або повідомлення про смерть, де зазначається ім’я покійного, дата смерті та інші відомості; також сам такий напис чи повідомлення.

2. (рідко) У католицькій та англіканській традиціях — заупокійна служба, панахида за померлим.

Приклади:

Приклад 1:
Обі боролися зі смертю. НОВИНА У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
– Не можу ще схарактеризувати сього твого type antique,- сказа – ла Ганнуся до мене, коли ми що – сь у тиждень чи в дві неділі осталися самі обі дома. – З замилувань Софії бачу нату – ру тонкого стилю, дбалу про красу й штуку в повнім розумін – ні.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”

Приклад 3:
– попросили ми обі відразу, й обі приступили до неї. – Ні, не буду, не можу!
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”