обгранковування

[obɦrɑnkoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес обробки природного каменю (особливо дорогоцінного або напівдорогоцінного) шляхом надання йому певної геометричної форми з плоскими гранями (фацетами) для підвищення його світлової гри та естетичної привабливості.

  2. Технологічна операція у ювелірній справі та камнеобробці, що полягає у створенні на поверхні самоцвіта або іншого матеріалу системи скошених площин (граней) за допомогою різання, шліфування та полірування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обгранковування, р. обгранковування, д. обгранковуванню, з. обгранковування, о. обгранковуванням, м. обгранковуванні, к. обгранковування

Більше записів