Словник Української Мови
Буква
1. Прикметник, що означає належність до обгортки або призначений для обгортання, пакування чогось.
2. У техніці та технології — що стосується зовнішнього шару, покриття або оболонки, яка захищає або ізолює внутрішні частини (наприклад, обгортковий папір, обгортковий шар).
3. У ботаніці — що стосується листя або інших структур, що огортають, охоплюють певну частину рослини (наприклад, обгорткові листки суцвіття).
Приклад 1:
[15] Грубий обгортковий папір.Робземліс — спілка робітників земельного та лісового господарства.Циклопи — одноокі велетні з давньогрецьких міфів, що відзначаються надзвичайною силою і спритністю.«…невже ж після революції, після повстань якийсь крамар… має право загнати його в хлів» — маються на увазі як соціалістична революція 1917 р. в Росії, що вплинула на всі народи під владою Російської імперії, так і події 1917—1921 рр. на території України, метою яких було політичне самовизначення українського народу й відродження власної держави.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”