Древослів

Словник Української Мови

обгортка

Буква

1. Папір, тканина, плівка або інший матеріал, у який загортають, пакують щось для зберігання, транспортування або як елемент оформлення.

2. Зовнішній шар, покриття, оболонка чогось, що захищає або огортає внутрішню частину.

3. У математиці та програмуванні — структура даних або функція, яка інкапсулює (обгортає) інші дані або код для надання нового інтерфейсу або контролю доступу.

4. У кулінарії — тонкий пласт тіста (наприклад, листкового), лист овочу (наприклад, капустяний) або інший продукт, у який загортають начинку для подальшого приготування.

Приклади вживання

Приклад 1:
Важко було повірити, що направду десь існує Америка, що Париж — це не вигадка безсовісних писак, що зображення Мони Лізи походить не з жіночих календарів, що Сальвадор Далі — реальна людина, а не хтонічне чудовисько новітнього епосу, що обгортка від жувальної ґумки — незаперечний доказ існування самої ґумки. Чого гріха таїти — навіть напис на потязі: «Чернівці-Перемишль» багатьма сприймався як цинічний жарт невидимих ідеологів.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів