Огороджений, обнесений огорожею, парканом або іншою перешкодою для відокремлення від навколишнього простору.
Захищений, укріплений оборонними спорудами (валами, ровами, стінами тощо).
Словник Української Мови
Буква
Огороджений, обнесений огорожею, парканом або іншою перешкодою для відокремлення від навколишнього простору.
Захищений, укріплений оборонними спорудами (валами, ровами, стінами тощо).
Приклад 1:
Не обгороджений ніяким тином і без ніяких воріт. Бо тут усе це двір і все це господа — всі ці нетрі, що розіллялись навколо ген сизого високого пасма гір, яке обійшло здалеку хату дугою.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”