обгородження

[obɦorodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “обгороджувати”; спорудження огорожі навколо чогось, відокремлення певної території за допомогою паркану, тину, металевої сітки тощо.

  2. Те, що служить для огородження; сама огорожа, паркан, тин, загорода, конструкція, що відмежовує певну ділянку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обгородження, р. обгородження, д. обгородженню, з. обгородження, о. обгородженням, м. обгородженні, к. обгородження

Більше записів