обгорілий

1. Який зазнав дії вогню або високої температури, внаслідок чого поверхня потемніла, зруйнувалася або змінила структуру; згорілий зверху або з країв.

2. Який має вигляд, колір або стан, наче після опіку вогнем; сильно засмаглий, почорнілий від сонця.

Приклади вживання

Приклад 1:
А повернення у зруйнований обгорілий Чернігів, у спустошену сплюндровану садибу! Було Хомі Михайловичу тоді 74 роки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: прикментик () |