обголений

1. Позбавлений рослинності, вкриття, захисту; оголений, відкритий (про землю, поверхню тощо).

2. Який має оголені частини тіла; не прикритий одягом або майже повністю оголений.

3. Позбавлений листя, гілок, крони (про дерева, кущі).

4. Перен. Позбавлений чогось істотного, необхідного; спрощений до мінімуму, неприкрашений.

Приклади вживання

Приклад 1:
Обголений вид лиснів, неначе обмазаний оливою. Сірі круглі очі світились тихо, але чоловічки в очах виглядали розумно, гостро й неначе пронизували людину наскрізь.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: прикментик () |