1. Рухаючись, пересуваючись, наздоганяти когось, щось і випереджати; обігнати.
2. Перен. Випереджати когось, щось у розвитку, досягненнях, показниках; перевершувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Рухаючись, пересуваючись, наздоганяти когось, щось і випереджати; обігнати.
2. Перен. Випереджати когось, щось у розвитку, досягненнях, показниках; перевершувати.
Приклад 1:
Перебігати — також: обганяти («хлопці будуть, як ло-шачки, то перебігати діда, то лишатися далеко позаду»). П е р е в ал и т и — 1) вивернути, перекинути («у тій хатині, що лізе під горб, як перевалений хрущик»); 2) вдарити, вперіщити («озму яке лихо та й перевалю»).
— Зеров Микола, “Камена”