Значення
-
Дія за значенням дієслова “обґрунтувати”; надання вагомих доказів, аргументів або логічних пояснень для підтвердження істинності, доцільності або законності чогось.
-
Сукупність фактів, аргументів, міркувань або положень, якими щось підтверджується, пояснюється або виправдовується; мотивування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обґрунтовання, р. обґрунтовання, д. обґрунтованню, з. обґрунтовання, о. обґрунтованням, м. обґрунтованні, к. обґрунтовання