Значення
-
Процес позбавлення землі або права на землю, що призводить до втрати селянами, фермерами чи іншими групами населення їхніх земельних ділянок, часто внаслідок економічних, політичних чи законодавчих змін.
-
Історичний процес масового відчуження земель у селян, характерний для періоду становлення капіталістичних відносин, що перетворював селян на найманих робітників.
-
В широкому сенсі — будь-яке позбавлення землі, території або права володіння нею, що може стосуватися як окремих осіб, так і цілих народів або етнічних груп.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обезземелення, р. обезземелення, д. обезземеленню, з. обезземелення, о. обезземеленням, м. обезземеленні, к. обезземелення