обезвічений
[obɛzʋit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Позбавлений життя, мертвий; вбитий.
-
Позбавлений живої сутності, духовної сили або індивідуальності; що набув механічного, бездушного характеру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обезвічений, р. обезвіченого, д. обезвіченому, з. обезвіченого, о. обезвіченим, м. обезвіченім