обезумітися

1. Втратити розум, стати божевільним, несамовитим; впасти в стан сильного психічного збудження, що супроводжується нестримними діями.

2. (Переносно) Втратити здатність тверезо мислити, розсудливо оцінювати ситуацію під впливом сильних почуттів (захоплення, люті, радості тощо); дуже збуяти, розходитися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |