Значення
-
Втратити розум, стати божевільним, несамовитим; впасти в стан сильного психічного збудження, що супроводжується нестримними діями.
-
(Переносно) Втратити здатність тверезо мислити, розсудливо оцінювати ситуацію під впливом сильних почуттів (захоплення, люті, радості тощо); дуже збуяти, розходитися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я обезуміюся, ти обезумієшся, він обезуміється, ми обезуміємося, ви обезумієтеся, вони обезуміються