обезумілий

Який втратив розум, збожеволів; той, що опинився у стані сильного психічного збудження, афекту, перестав контролювати себе.

Який виражає втрату розуму, свідчить про божевілля або надмірне збудження (про вигляд, стан тощо).

Переносно: надмірний, нестриманий, неймовірний за силою вияву; шалений.

Приклади:

Відсутні