Значення
-
Процес або результат позбавлення таланту, творчих здібностей, обдарованості; перетворення на безталанного.
-
У переносному значенні: позбавлення чогось яскравого, самобутнього, цінного; опоганення, зведення до примітивного стану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обезталанювання, р. обезталанювання, д. обезталанюванню, з. обезталанювання, о. обезталанюванням, м. обезталанюванні, к. обезталанювання