1. Позбавлений сили, енергії, здатності діяти; виснажений, знесилений.
2. Позбавлений могутності, впливу, реальної влади або здатності чинити опір.
3. Про щось абстрактне: позбавлений інтенсивності, виразності, дієвості; послаблений, пом’якшений.
Словник Української Мови
Буква
1. Позбавлений сили, енергії, здатності діяти; виснажений, знесилений.
2. Позбавлений могутності, впливу, реальної влади або здатності чинити опір.
3. Про щось абстрактне: позбавлений інтенсивності, виразності, дієвості; послаблений, пом’якшений.
Приклад 1:
До решти обезсилений, приляг до землі і лежав довго мовчки, а потім лагідно розказував: — Послідний раз прийшов Андрій: він був у мене вчений. «Тату, — каже, — тепер їдемо воювати за Україну».
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”