обезсмерчений
[obɛzsmɛrt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який набув безсмертя, вічного життя або слави; увічнений.
-
Який став відомим на всі часи, навіки залишився в пам’яті людей; прославлений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обезсмерчений, р. обезсмерченого, д. обезсмерченому, з. обезсмерченого, о. обезсмерченим, м. обезсмерченім