1. Позбавлений честі, гідності, доброго імені; опозорений, зганьблений.
2. Позбавлений внутрішньої цінності, духовної сутності або моральних якостей; спотворений, вироджений.
обезчещений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови