обертоновий

[obɛrtonoʋɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Стосовний до обертонів — музичних звуків, що входять до складу складного тону й утворюються в результаті коливання частин звукового тіла (струни, стовпа повітря тощо) поряд із основним тоном; що є обертоном.

  2. Стосовний до німецького фізика Германа Обертона (1859–1932), його теорії або наукових досліджень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обертоновий, р. обертонового, д. обертоновому, з. обертонового, о. обертоновим, м. обертоновім

Більше записів