оберега

[obɛrɛɦɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. В українській культурі та фольклорі — загальна назва предметів, дій, символів або текстів (наприклад, вишивки, узори, замовляння, оберіги), яким приписується охоронна, захисна сила, здатність відвертати зло, хвороби або нещастя.

  2. У спеціалізованому вжитку (етнографія, культурологія) — конкретний ритуальний предмет (амулет, талісман), часто виготовлений з певних матеріалів (дерево, метал, тканина) і оздоблений охоронними символами, призначений для захисту власника або житла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оберіг, р. оберега, д. оберегові, з. оберіг, о. оберегом, м. оберегові, к. оберегу

Більше записів