Значення
-
У Російській імперії до 1917 року — вища посада керівника поліції в великих містах (Санкт-Петербурзі, Москві, Варшаві, Одесі тощо), що відповідала генеральському чину; особа, яка обіймала цю посаду.
-
У деяких інших державах (наприклад, у Пруссії) — начальник поліції великого міста або округу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обер-поліцмейстер, р. обер-поліцмейстера, д. обер-поліцмейстерові, з. обер-поліцмейстера, о. обер-поліцмейстером, м. обер-поліцмейстері, к. обер-поліцмейстере