обер-офіцерський
[obɛr-ofit͡sɛrsʲkɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Стосовний до обер-офіцерів, тобто старших офіцерів (від чину капітана до полковника включно) у російській армії дореволюційного періоду та деяких інших арміях; властивий або належний таким офіцерам.
-
У складних власних назвах історичних реалій, що позначають предмети, одяг, звання або привілеї, призначені для цієї категорії офіцерів (наприклад, обер-офіцерські погони, обер-офіцерський чин).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обер-офіцерський, р. обер-офіцерського, д. обер-офіцерському, з. обер-офіцерського, о. обер-офіцерським, м. обер-офіцерськім