обдаровання

[obdɑroʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Вроджена здатність до чого-небудь, талант, хист.

  2. (заст.) Дія за значенням дієслова «обдаровувати»; наділення кого-, чого-небудь якими-небудь властивостями, якостями, дарами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обдаровання, р. обдаровання, д. обдарованню, з. обдаровання, о. обдарованням, м. обдарованні, к. обдаровання

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів