низом

1. (геогр.) Велика низовинна область на півдні України, що простягається вздовж північного узбережжя Чорного та Азовського морів, історичний регіон, відомий як Дике Поле.

2. (іст.) Назва адміністративно-територіальної одиниці (полку) у Війську Запорозькому, що охоплювала територію цього регіону (наприклад, Самарська, Кальміуська, Орельська паланки).

3. (перен., заст.) У широкому розумінні — південні, степові області України, особливо в історичному контексті.

Приклади вживання

Приклад 1:
Усюди пролазив і боком, і низом, По гестапах служив, по застінках німотно-глухих, По охранках… А нині волає за «наш гуманізм». Не дивуйтеся, добрії люди, бо гени з таких.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Котились низом ниви, стелились горбами, повнi, свiжi, багатi, та все чужi. Скiльки оком захопиш, кiнця-краю немає.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”

Частина мови: іменник (однина) |