1. Який ниє, скаржиться, виражає незадоволення або страждання плаксивим, буркотливим голосом або манерою.
2. Який нагадує ниття, плач; жалібний, сумний (про звуки, голос тощо).
ниючий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В моїй душі тихий, ниючий жах. Я заходжу в бакалейну крамничку й пишу Шапочці декілька слів: «Не зміг і не зможу.
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”
Частина мови: прикментик () |