Значення
-
У музиці: тонка, ледь помітна різниця у висоті, тембрі або інтенсивності звуку, що використовується для виразності; звуковий відтінок.
-
Переносно: ледь помітний відтінок, тонка особливість у чому-небудь (наприклад, у почуттях, думках, поведінці).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нют, р. нюта, д. нютові, з. нют, о. нютом, м. нюті, к. нюте