Древослів

Словник Української Мови

нюхальник

[njuxɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Рідкісне діалектне позначення людини, яка має звичку часто нюхати, особливо тютюн або нюхальний тютюн (табак).

  2. Застаріла назва для маленької коробочки або шкатулки, призначеної для зберігання нюхального тютюну.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нюхальник, р. нюхальника, д. нюхальникові, з. нюхальника, о. нюхальником, м. нюхальникові, к. нюхальнику

Більше записів