Значення
-
Надавати чому-небудь тонких, ледь помітних відтінків, робити більш витонченим, тонким, деталізованим; розрізняти тонкі відмінності.
-
У мистецтві (живопис, музика тощо): тонко відтворювати або передавати ледь помітні переходи кольорів, звуків, почуттів.
-
У мовленні чи тексті: вносити уточнення, що змінюють або доповнюють зміст у деталях, але не в цілому; деталізувати, уточнювати з тонкими відмінностями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я нюансую, ти нюансуєш, він нюансує, ми нюансуємо, ви нюансуєте, вони нюансують