Словник Української Мови
Буква
1. Занурюватися у рідину, перебувати під водою, занурюватися у щось.
2. Перен. Заглиблюватися у щось, повністю віддаватися якомусь заняттю, думкам, почуттям (наприклад, ниряти у роботу, у спогади).
3. Рідк. Пірнати, швидко занурюватися або падати у щось.
Приклад 1:
Еней велів його прийняти, Щоб не пустивсь на дно ниряти І в луччім місці би проспавсь. Но видно, що пану Тарасу Написано так на роду, Щоб тілько до сього він часу Терпів на світі сім біду.
— Самчук Улас, “Марія”