1. (Про рослини, частини рослин) Такий, що втратив свіжість, зв’ялий, зів’ялий; пожовклий.
2. (Переносно) Позбавлений життєвої сили, енергії, млявий; в’ялий.
Словник Української Мови
Буква
1. (Про рослини, частини рослин) Такий, що втратив свіжість, зв’ялий, зів’ялий; пожовклий.
2. (Переносно) Позбавлений життєвої сили, енергії, млявий; в’ялий.
Приклад 1:
Наливайко підкинув чуба і вже відкрив рота, як з Дністра саме виліз никлий Шостак. Не піднімаючи ні на кого очей, він вивів Коника на берег і став з ним поміж Наливайком і Петром.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”