1. Відчувати потребу в чомусь, мати необхідність у чомусь для існування або нормального функціонування; терпіти нестачу, брак чогось.
2. Перебувати у скрутному, злиденному матеріальному становищі; жити в бідності, у крайній потребі.
Словник Української Мови
Буква
1. Відчувати потребу в чомусь, мати необхідність у чомусь для існування або нормального функціонування; терпіти нестачу, брак чогось.
2. Перебувати у скрутному, злиденному матеріальному становищі; жити в бідності, у крайній потребі.