1. Бідний, знедолений чоловік, що перебуває в крайній потребі; жебрак.
2. (переносне значення) Людина, яка відчуває сильний брак чогось, палко чогось прагне (наприклад, любові, турботи).
нужденник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |