нужденник

[nuʒdɛnnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Бідний, знедолений чоловік, що перебуває в крайній потребі; жебрак.

  2. (переносне значення) Людина, яка відчуває сильний брак чогось, палко чогось прагне (наприклад, любові, турботи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нужденник, р. нужденника, д. нужденникові, з. нужденник, о. нужденником, м. нужденникові, к. нужденнику

Більше записів