1. Стан крайньої бідноти, злиднів, матеріальної скрути; нужда.
2. Застаріле: стан тілесної немочі, хвороби, недуги.
нужденність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стан крайньої бідноти, злиднів, матеріальної скрути; нужда.
2. Застаріле: стан тілесної немочі, хвороби, недуги.
Відсутні