нуждар

[nuʒdɑr] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. народній творчості, переважно в казках) фантастична істота, злий дух, що наводить на людину нудьгу, смуток, марноту; втілення нужденного, жалюгідного стану.

  2. (переносно, рідко) нужденна, жалюгідна, нещасна людина; той, хто перебуває в стані глибокої злидні або морального пригнічення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нуждар, р. нуждаря, д. нуждареві, з. нуждаря, о. нуждарем, м. нуждареві, к. нуждаре

Більше записів