нузда

1. (у тюркських мовах) вудила, частина вуздечки — металеві стрижні, що вставляються в рот верхового чи впряжного коня для керування.

2. (переносно, заст.) будь-яке обмеження, примус, те, що стримує чи підпорядковує волю.