нузда

[nuzdɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (у тюркських мовах) вудила, частина вуздечки — металеві стрижні, що вставляються в рот верхового чи впряжного коня для керування.

  2. (переносно, заст.) будь-яке обмеження, примус, те, що стримує чи підпорядковує волю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нузда, р. нузди, д. нузді, з. нузду, о. нуздою, м. нузді, к. нуздо

Більше записів