1. Прикметник, що вказує на належність до нунція — дипломатичного представника Папи Римського в країні перебування (наприклад: нунціїв палац).
2. У формі множини (нунціїв) — рідкісний варіант вживання як іменника для позначення резиденції або установи, що належить нунцію (за аналогією з “посольство” від “посол”).