Значення
-
Прикметник, що вказує на належність до нунція — дипломатичного представника Папи Римського в країні перебування (наприклад: нунціїв палац).
-
У формі множини (нунціїв) — рідкісний варіант вживання як іменника для позначення резиденції або установи, що належить нунцію (за аналогією з “посольство” від “посол”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нунції, р. нунціїв, д. нунціям, з. нунціїв, о. нунціями, м. нунціях, к. нунції