Значення
-
Пристрій або механізм для автоматичного проставлення номерів, порядкових позначок на документах, бланках, квитках тощо.
-
У поліграфії: друкарська форма (набір, штамп) для друкування змінних порядкових номерів на білетах, квитанціях, цінних паперах.
-
У комп’ютерній техніці та програмуванні: об’єкт, що забезпечує послідовний доступ до елементів колекції даних, по черзі повертаючи наступний елемент (аналог ітератора).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нумератор, р. нумератора, д. нумераторові, з. нумератор, о. нумератором, м. нумераторі, к. нумераторе