Приклад 1:
Світ на колесах Поблискуючи нікельованими ручками м’яких купе, сяючи яскраво освітленими вікнами, тим же маршрутом по Транссибірській магістралі йшов інший експрес — так званий «Тихоокеанський експрес нумер один». М’яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: «Нєгорєлоє — Владівосток».
— Невідомий автор, “Tigrolovi”
Приклад 2:
Я замітив, що, власне, Ганкевич, як львівський докторант прав, так і мусить говорити, — коли це хтось сильно стукнув у двері, і затим в наш нумер вбігли О. Т[ерлецький] і С. Подолинський, з котрих остатній, побачивши X. Б., зараз же почав з ним боротись, поки оба не попадали додолу, чим перелякали Ганкевича та трохи й мене. Це вони пробували силу після того, як остатній раз боролись в гімнастичному залі в Києві, назад тому півроку.
— Spomini 1867-187, “Mikhailo Draghomanov”
Приклад 3:
Потім прочитаємо новий нумер «Neue deutsche Rundschau», а властиво Уайльдову статтю про Христа — що то такий майстер стилю і такий хоробливо-новочасний чоловік сказав нового на сю тему? Потім — ах, а яка тепер година?
— Невідомий автор, “Soichinie Krilo Ivan Iakovich”