нуль-множина

[nulʲ-mnoʒɪnɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У математиці, зокрема в теорії міри та теорії ймовірностей — множина, міра Лебега якої дорівнює нулю; множина, що може бути покрита лічильною кількістю інтервалів із загальною довжиною, меншою за будь-яке наперед задане додатне число.

  2. У математичному аналізі — множина точок, на якій функція або певна властивість не виконується, але ця множина має міру нуль, що дозволяє нехтувати нею в інтегральних обчисленнях або при формулюванні тверджень, які вважаються істинними майже скрізь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нуль-множина, р. нуля-множини, д. нулеві-множині, з. нуль-множину, о. нулем-множиною, м. нулеві-множині, к. нулю-множино

Більше записів