1. У математиці, зокрема в теорії міри та теорії ймовірностей — множина, міра Лебега якої дорівнює нулю; множина, що може бути покрита лічильною кількістю інтервалів із загальною довжиною, меншою за будь-яке наперед задане додатне число.
2. У математичному аналізі — множина точок, на якій функція або певна властивість не виконується, але ця множина має міру нуль, що дозволяє нехтувати нею в інтегральних обчисленнях або при формулюванні тверджень, які вважаються істинними майже скрізь.