1. Військовий слуга, особистий охоронець або воїн у складі дружини монгольської, тюркської чи кавказької знаті в середньовіччі.
2. У ширшому значенні — вірний супутник, побратим або озброєний слуга, який супроводжує та захищає свого володаря.
нукер
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |