Значення
-
Військовий слуга, особистий охоронець або воїн у складі дружини монгольської, тюркської чи кавказької знаті в середньовіччі.
-
У ширшому значенні — вірний супутник, побратим або озброєний слуга, який супроводжує та захищає свого володаря.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нукер, р. нукера, д. нукерові, з. нукера, о. нукером, м. нукері, к. нукере