нудяр

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного дієслова “нудити” (нудитися, сумувати) або пов’язане з поняттям “нудьга”.

2. У місцевих говірках може вживатися як прізвисько або позначення людини, схильної до нудьги, зажуреності, меланхолії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |