нуди

1. (множина, тільки множина) Власна назва давньогерманського племені, що мешкало на півдні Скандинавського півострова (у сучасній Швеції) та на острові Готланд, відоме своїми морськими походами в епоху Великого переселення народів.

2. (множина, тільки множина) Узагальнена назва стародавніх племен, які вважаються предками сучасних шведів, норвежців, данців та ісландців; синонімічне позначення скандинавів раннього середньовіччя.

Приклади вживання

Приклад 1:
Котрую ж — не знаю І гину з нуди. Побачу цвіточок, дивлюся в віночок.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Просковзнула мисль — мабуть, вiд нуди — як клапоть туману: пiдлiзти до Татьяни й навалитись, облапати її — один чорт, натякає ж смiхом! Мадмуазель Арйон раптом стихла й важко задихала.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (множина) |