1. Прислівник до слів “нудний” та “нудьга”; так, що викликає нудьгу, відчуття одноманітності, браку інтересу чи розваг; одноманітно, нецікаво.
2. У стані нудьги, смутку, пригніченості; сумно, смутно.
нудно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
[38] — на жаль, більш-менш так воно й є. Маючи від природи деякий дар образного мислення і стилізації, він не має чого сказати, бо ні ідей, ні культури, щоб урізноманітнити цей природний дар, у нього нема, нічим відкривчим він не відзначається, а «соловейком», «співцем з ласки божої» (як Сосюра) довго не проживеш, — слухачам швидко стане нудно, а часом то й моторошно. Отже, все обмежилося кількома свіжими, хоч і не новими, стилізаціями народних пісень (ну, от хоч би «Прощання» — «Не сумуй одна, не журись одна») і скінчилося страшним словоблудством останньої поеми про Шевченка.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
(<< back) 20 Що жити на світі нудно. (<< back) 21 Здихайте, псюки, коли ви отого не хочете!
--- Тютюнник Григорій, "Вир"
Частина мови: прислівник () |