1. Властивість за значенням прикметника “нудний”; стан, коли щось викликає нудьгу, зумовлює відчуття одноманітності, позбавлене цікавості або захоплення.
2. Нудна, одноманітна, нецікава річ, явище або ситуація; те, що наганяє нудьгу.
нудність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |