нудьгуючий
[nudʲɦujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(як дієприкметник) Той, що перебуває в стані нудьги, суму, туги; той, хто відчуває емоційний дискомфорт через одноманітність, бездіяльність або розлуку.
-
(як дієприслівник, застаріла форма) Те саме, що “нудьгуючи” — діючи, що виражає стан нудьги або суму; проводячи час у бездіяльності та тузі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нудьгуючий, р. нудьгуючого, д. нудьгуючому, з. нудьгуючого, о. нудьгуючим, м. нудьгуючім