1. (діал.) Той, хто часто нудиться, схильний до нудьги; нудьга.
2. (діал.) Той, хто викликає нудьгу, сум; нудна, сумна людина.
нудьгар
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Той, хто часто нудиться, схильний до нудьги; нудьга.
2. (діал.) Той, хто викликає нудьгу, сум; нудна, сумна людина.
Відсутні