Значення
-
Стан глибокої розгубленості, безпорадності, відчуття безвиході, що супроводжується втратою інтересу до навколишнього світу; важка туга, меланхолія.
-
(у значенні власної назви, зазвичай з великої літери) У міфології та художній літературі — персоніфікація стану нудьги, туги, часто уособлення похмурого настрою або невдоволення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нудь, р. нуді, д. нуді, з. нудь, о. нуддю, м. нуді, к. нуде